Дети Украины, не дайте разрушить ваши корни, различайте друзей и врагов. Пусть эта смерть будет вам вечным предостережением.

В Виннице на территории мемориала, там где раньше находился фруктовый сад и могилы с жертвами НКВД, находится одинокая могила. Надпись на монументе гласит: "Август Эдуард Лаутербах родился 25 октября 1881 г. в Немирове. Расстрелянный 7 октября 1938 немецкий христианин. Дети Украины, не дайте разрушить ваши корни, различайте друзей и врагов. Пусть эта смерть будет вам вечным предостережением".

 

 

Винницкая трагедия: укор власти и разоблачение лжи Бабьего Яра

Петр Порошенко на коленях перед памятником жертвам сталинского террора в Виннице (фотошоп)

На примере Винницкой трагедии более всего понятна сказочность "трагедии Бабьего Яра". На примере Винницкой трагедии наиболее заметна ложь пропаганды. На примере Винницкой трагедии как никогда видна глубина фарисейства украинской (антиукраинской) власти.

Реальные палачи. Реальные свидетели. Реальные показания. Реальные захоронения. Реальные жертвы. Реальные имена. Реальная эксгумация. Реальные паталогоанатомические заключения. Реальные материальные доказательства. Реальные орудия убийства. Реальные документы. Реальные фото и видео. Реальное горе. Реальный холокост. Реальное забвение.

Бабий Яр - киевская городская свалка

Распространители мифов Бабьего Яра часто ссылаются на эту фотографию как на "доказательство" расстрелов. В архиве ЦДКФФАУ (Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного) это фото является единицей хранения № 0-4255 под названием "Остатки обуви и одежды мирных жителей, расстрелянных в Бабьем Яру. 1943 г.".

Самое забавное, что никаких останков "расстрелянных" мирных жителей в Бабьем Яре так и не было обнаружено, а сам овраг с момента возникновения Киева и до конца 1950-х годов являлся общегородской свалкой - куда сотни лет сбрасывали остатки обуви и одежды мирных жителей.

Вінниця: злочини без кари

Попередні зауваги

Поява цієї книжки завершує довгорічні зусилля багатьох людей, що берегли пам'ять, свідчення і документи про большевицькі вбивства у Вінниці 1937-1938 років та розкриття масових братських могил під час німецької окупації 1943 р.

Перші матеріяли книжки вийшли англійською мовою 1989 року в США*.

У цьому збірнику поміщено переважно ті публікації, що з'явилися в пресі української діяспори, а також публікації з чужомовних джерел про згадані події.

З огляду на брак місця упорядники не мали можливости подати тут багато інших уже зібраних матеріялів. Зацікавлені зможуть відшукати їх, користуючись бібліографією, наведеною в кінці книжки.

Підготовляючи книгу, ми виправили очевидні авторські описки та друкарські помилки. У перекладах з інших мов ставилося завдання якомога точнішого відтворення оригіналів. Редактори воліють користуватися давнім «харківським» правописом, тож ортографію всіх публікованих матеріялів увідповіджено з нормами «Правописного словника» Г. Голоскевича (1930).

Уніфікацію написання назв і прізвищ зроблено лише в без­сумнівних випадках. Наявні подекуди невідповідності в транскрипції зумовлені подвійним, а то й потрійним перекладом текстів. Не коментуємо розбіжностей у фактах, авторських оцінках подій, залишаючи це майбутнім дослідникам.

Вінницька трагедія - Плакат "Вінниця завжди пам'ятай про це" 1943 рік

Винницкая трагедия  (The Tragedy of Vinnytsia) — массовая этническая чистка  в Винницкой области, которая проводились НКВД в 1937—1941 годах, часть Большого террора, одно из ужаснейших преступлений коммунистического режима. Расстрелы и захоронения проводились в трех местах Виннице: в центральном парке культуры и отдыха, на православном кладбище и в саду по ул. Подлесной.

Яд-Вашем: Вскрытые массовые захоронения

Землянка